У новому дослідженні на моделі ранової інфекції, спричиненої Pseudomonas aeruginosa, вчені показали, що ефективність фаготерапії залежить не лише від дози, а й від способу доставки та тривалості присутності фага в осередку інфекції.
21 вересня 2026 року Nature Medicine опублікував першу детальну міжнародну консенсусну настанову щодо персоналізованої фаготерапії. До її розробки долучилися 20 професійних товариств, пацієнтські організації, регуляторні структури та 18 міжнародних експертів. Документ містить понад 60 рекомендацій — від пошуку та перевірки фага, активного проти конкретного бактеріального штаму, до його виробництва, контролю якості, введення, моніторингу та документування результатів.
Дослідники виділили зі стічних вод лікарні шість нових літичних бактеріофагів, здатних інфікувати мультирезистентні штами E. coli. Усі фаги швидко прикріплювалися до бактерій, активно розмножувалися та досягали високих титрів — до 10¹² PFU/мл. Геномний аналіз не виявив відомих генів антибіотикорезистентності, вірулентності чи лізогенії. Крім того, усі шість фагів демонстрували активність проти вже сформованих біоплівок E. coli.
Нове дослідження, опубліковане в Nature Communications, показало це на прикладі уропатогенної Escherichia coli. Вчені перевірили дію фагового коктейлю не лише у стандартному лабораторному середовищі, а й у людській сечі та в тривимірній моделі тканини сечового міхура.
Саме таку незвичну стратегію описали вчені у новому дослідженні, присвяченому небезпечній E. coli K1. Спеціально підібрані бактеріофаги атакували захисну капсулу бактерії. Намагаючись стати стійкою до фагів, E. coli втрачала цю капсулу — а разом із нею і важливий механізм захисту від імунної системи. Далі змінені бактерії ставали більш вразливими до антитіл, а пробіотичний штам допомагав витісняти їх із кишківника.
 копія__1786565522.jpg)
Вчені навчили штучний інтелект проєктувати цілі геноми бактеріофагів. 16 створених таким способом фагів виявилися життєздатними та змогли знищувати Escherichia coli. Деякі з них перевершили природний фаг, на основі якого були розроблені.
У журналі Nature Biotechnology науковці представили новий інструмент PALACE, який допомагає знаходити раніше невідомі бактеріофаги. Алгоритм аналізує величезні масиви генетичних даних і значно точніше відновлює повні геноми фагів, ніж існуючі методи. Це означає, що дослідники зможуть швидше відкривати нові бактеріофаги та краще вивчати їхні властивості.
У липні 2026 року в журналі Nature Communications опублікували клінічний випадок 40-річного пацієнта з тяжкими легеневими інфекціями, викликаними трьома мультирезистентними бактеріями: Acinetobacter baumannii, Klebsiella pneumoniae та Stenotrophomonas maltophilia. Попереднє лікування антибіотиками не дозволило повністю контролювати інфекційний процес, тому лікарі вирішили застосувати персоналізовану фаготерапію.
__1784819705.png)
У 2026 році в журналі Nature Communications опублікували клінічний випадок пацієнта з важкою інфекцією судинного трансплантата, спричиненою Pseudomonas aeruginosa. Бактерія утворила біоплівку та виявилася стійкою до багатьох антибіотиків. Лікарі підібрали для пацієнта індивідуальну комбінацію бактеріофагів і антибіотиків, попередньо перевіривши їхню ефективність у лабораторії. Після лікування ознаки запалення навколо трансплантата значно зменшилися, а протягом року в пацієнта не виникало повторних епізодів бактеріємії.
Коли ми говоримо про бактеріофаги, зазвичай маємо на увазі боротьбу зі стійкими до антибіотиків бактеріями у медицині. Проте новий науковий огляд показав, що ці природні «мисливці» на бактерії можуть захищати й сільськогосподарські культури. Бактеріофаги здатні вибірково знищувати бактерії, які викликають небезпечні хвороби томатів, картоплі, яблунь, груш, перцю та інших рослин, не завдаючи шкоди самим рослинам, людям чи корисним мікроорганізмам.
У новому дослідженні вчені описали унікальний випадок лікування пацієнта з муковісцидозом, у якого хронічну інфекцію легень викликала бактерія Pseudomonas aeruginosa. Коли стандартні антибіотики перестали працювати, лікарі застосували комбіновану терапію — антибіотики разом із бактеріофагами. Найцікавіше сталося під час лікування: бактерії “розділилися” на різні групи з різними стратегіями виживання. Одні стали більш вразливими до антибіотиків, інші — до фагів.
 копія 6__1782471238.jpg)
Бактеріофаги можуть боротися не лише з інфекціями. У новому дослідженні 2026 року вчені використали фаги проти певного штаму Klebsiella pneumoniae, який пов'язують із розвитком аутоімунного запалення. Після знищення цих бактерій ознаки хвороби значно зменшилися. Це відкриває перспективу використання фаготерапії не лише як альтернативи антибіотикам, а й як інструмента для точного впливу на мікробіом та імунну систему людини.
 копія 5__1781883618.jpg)
Бактеріофаги можуть взаємодіяти з набагато більшою кількістю бактерій, ніж вважалося раніше. Дослідники з Rice University розробили новий метод РНК-баркодування, який дозволяє буквально «позначати» бактерії, що отримали генетичний матеріал від фагів, і відстежувати ці процеси безпосередньо в природних мікробних спільнотах.
 копія 4__1781202660.jpg)
Сучасна медицина дедалі більше рухається в напрямку індивідуалізованого лікування. Нове дослідження показує, що успіх фаготерапії залежить не лише від правильного підбору бактеріофага, а й від особливостей імунної системи пацієнта та генетичного різноманіття бактерій.
 копія 3__1780684112.jpg)
Віруси бактерій полегшили в мишей і кролів симптоми отруєння токсинами кишкової палички, тоді як лікування антибіотиками часто погіршує стан. Такого результату вдалося досягти завдяки тому, що всередину вірусів помістили інструмент CRISPR-Cas12, який вирізав ділянку геному, відповідальну за вироблення токсину. Хоча підхід ще потребує випробування на людях і визначення безпечної дози, він може стати методом прицільної боротьби з різними стійкими до антибіотиків бактеріями, не лише кишковою паличкою.
 копія 2__1780075523.jpg)
Стаття розповідає про стрімке зростання антибіотикорезистентності — ситуації, коли бактерії перестають реагувати навіть на сильні антибіотики, — та пояснює, чому Україна стала однією з найбільш проблемних країн Європи у цьому питанні. Також у матеріалі йдеться про причини цієї кризи, вплив війни на поширення резистентних інфекцій і кроки, які держава почала впроваджувати для боротьби з проблемою.
 копія__1778860428.jpg)
Світ усе ближче підходить до небезпечної межі, коли антибіотики перестають працювати. Бактерії дедалі швидше набувають стійкості до ліків, а деякі інфекції вже сьогодні майже неможливо вилікувати звичними препаратами. Особливо вразливими стають люди після трансплантацій, пацієнти з онкологічними захворюваннями, муковісцидозом чи ослабленим імунітетом. Навіть звичайні операції, які ще недавно вважалися рутинними, тепер можуть супроводжуватися небезпечними бактеріальними ускладненнями. На цьому тлі вчені все частіше звертають увагу на фаготерапію — лікування за допомогою бактеріофагів.
__1778142456.jpg)
Нове дослідження про Mycobacterium abscessus показало важливу деталь: бактерії можуть «вислизати» навіть від бактеріофагів — вірусів, які їх знищують. У відповідь на фаготерапію вони змінюють свою форму або набувають мутацій, що робить лікування менш ефективним. Це особливо актуально на тлі зростання антимікробна резистентність, коли звичні антибіотики дедалі частіше не працюють. Але є й хороша новина: науковці знайшли рішення — комбіновану фаготерапію, яка одночасно впливає на різні варіанти бактерій.
