Антибіотикорезистентність — одна з найсерйозніших медичних проблем сучасності, про яку активно говорять науковці та міжнародні організації. Йдеться про здатність бактерій виживати навіть після застосування антибіотиків, які раніше ефективно їх знищували. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, стійкість до антибактеріальних препаратів уже сьогодні входить до переліку глобальних загроз для людства. Щороку через інфекції, викликані резистентними бактеріями, помирають понад мільйон людей, а масштаби проблеми продовжують зростати.

Система глобального моніторингу GLASS повідомляє, що за останні роки поширеність антибіотикорезистентності у світі суттєво збільшилася. Особливо небезпечною є поява так званих «супербактерій» — мікроорганізмів, стійких навіть до карбапенемів, які вважаються «антибіотиками останнього резерву». Якщо людство не змінить підхід до використання антибіотиків, то до середини століття смертність від інфекцій, які раніше легко лікувалися, може перевищити смертність від онкологічних захворювань.

Одними з найбільш проблемних регіонів щодо антибіотикорезистентності залишаються країни, де антибіотики тривалий час були доступними без рецепта. Саме така ситуація багато років існувала й в Україні. Безконтрольне самолікування, використання антибіотиків при вірусних інфекціях та звичка припиняти курс лікування одразу після покращення самопочуття створили ідеальні умови для формування стійких бактерій.

Додатковою проблемою стало широке застосування антибіотиків у тваринництві. У багатьох країнах препарати використовували не лише для лікування тварин, а й для прискорення їх росту. Через продукти харчування люди також контактують із залишками антибактеріальних речовин, що додатково впливає на поширення резистентності.

Для України проблема має особливо гострий характер. За оцінками експертів, рівень стійкості внутрішньолікарняних інфекцій до антибіотиків у нашій країні значно перевищує середньоєвропейські показники. Це означає, що стандартні антибіотики, які ще донедавна вважалися ефективними, дедалі частіше не дають результату. Лікарям доводиться застосовувати більш токсичні та дорогі препарати, які можуть мати серйозні побічні ефекти для печінки та нирок.

Ситуацію ускладнила й війна. Велика кількість поранень, складні умови лікування, перевантаження медичної системи та поширення госпітальних інфекцій створили додаткові ризики для розповсюдження резистентних бактерій. Медики дедалі частіше стикаються зі штамами, проти яких майже не залишилося ефективних ліків.

За останні роки Україна почала впроваджувати кроки для боротьби з проблемою. У 2022 році було введено електронний рецепт на антибіотики для людей, що мало обмежити безконтрольне самолікування. Пізніше почали діяти обмеження на рекламу частини безрецептурних препаратів. Також із 2026 року запроваджується електронний ветеринарний рецепт, який має допомогти контролювати використання антибіотиків у тваринництві.

Паралельно держава звернулася до міжнародних фармацевтичних компаній із проханням розширити доступ України до новітніх антибактеріальних препаратів, необхідних для боротьби з особливо небезпечними інфекціями. Медичні заклади також поступово переходять до систем моніторингу резистентності бактерій, що дозволить швидше виявляти спалахи внутрішньолікарняних інфекцій.

Фахівці наголошують: швидкого вирішення проблеми не існує. Формування антибіотикорезистентності тривало роками, тому й подолання наслідків потребуватиме тривалого часу. Однак контроль за використанням антибіотиків, відповідальне призначення препаратів, розвиток сучасної діагностики та просвітницька робота серед населення залишаються основними інструментами у боротьбі з однією з найбільших загроз сучасної медицини.