Лікарі з Центру фаготерапії імені Георгія Еліави (Тбілісі, Грузія) опублікували статтю*, в якій описали чотири клінічних випадки фаготерапії хірургічних ран. Наводимо один із них: лікування діабетичної стопи, інфікованої мультирезистентними штамами бактерій

Пацієнт, чоловік 69 років, поступив у Центр фаготерапії у липні 2017 р. Пацієнт хворів на цукровий діабет 2 типу, на фоні якого за кілька місяців до звернення в нього на лівій стопі розвинулася виразка (синдром діабетичної стопи) (Рис.1а). Пацієнт отримав декілька курсів антибіотикотерапії, які виявилися неефективними.

Лабораторні показники: підвищена ШОЕ (55 мм/год), підвищений HbA1c (7.6%), знижене міжнародне нормалізоване співвідношеня (1.78), підвищені рівні креатиніну (208.46 ммоль/л) і сечової кислоти (268.46 ммоль/л).

Рентгенографія стопи виявила зміни типові для остеомієліту.

Фізикальний огляд виразки: діаметр близько 5 см з гнійним ексудатом.

Мікробіологія: аналіз бактеріальної флори із виразки показав наявність Staphylococcus aureus (головний причинний агент), Burkholderia cepacia, Enterococcus faecalis. Всі штами виявили множинну стійкість до антибіотиків.

Лікування

Серед готових препаратів бактеріофагів (фагопрепаратів), були вибрані стафілококовий бактеріофаг та Інтестіфаг (містить бактеріофаги специфічні проти Shigella flexneri (Serotypes 1,2,3,4); Shigella sonnei; Shigella newcastle; Salmonella paratyphi A, Salmonella paratyphi B; Salmonella typhimurium; Salmonella enteritidis; Salmonella choleraesuis; Salmonella oranienburg; E. coli; Proteus vulgaris; Staphylococcus aureus; P. aeruginosa; Enterococcus faecalis). Бактеріофаг проти B. cepacia був відсутній.

Обидва фагопрепарати приймали перорально, а Інтестіфаг застосовували також місцево. Інтестіфаг 10 мл за допомогою стерильного шприцу наносили на марлеву серветку, яку накладали на рану 1 р/день. Крім того, за допомогою стерильного катетера, введеного в рану, проводили місцеву іригацію 2-3 мл Інтестіфагу 1 р/день протягом 7 днів (Рис.1b).

Перорально пацієнт отримував фагопрепарати у дозах по 20 мл (перед прийомом фагопрепарату в якості антациду застосовували 100 мл лужної мінеральної води). Курс лікування складав 20 днів, потім після 14 днів перерви, курс повторювали. Додатково пацієнт отримував комплекс вітамінів В (Мільгама 100 мг) та Актовегін 200 мг. Під час лікування антибіотики пацієнт не застосовував.

Рис. 1. Фаготерапія діабетичної виразки: (a) виразка перед початком фаготерапії; (b) катетер для введення фагопрепарату безпосередньо в рану; (c) стан виразки через 6 тижнів після початку лікування; (d) повне загоєння рани; ліва стопа пацієнта через 1 рік спостереження (L. Nadareishvili et al., 2020).

Результати

Через 5 тижнів після початку лікування розмір виразки зменшився до 2,4-2,5 см, через 6 тижнів – до 2 см (Рис.1с). Візуально спостерігалося загоєння рани, утворення грануляційної тканини. За даними КТ ознаки остеомієліту зникли.

Побічних ефектів фаготерапії не спостерігалося.

У пацієнта не розвинулися рецидиви інфекції протягом 1 року спостереження (Рис.1d).

* Nadareishvili L., Hoyle N., Nakaidze N. et al. Bacteriophage Therapy as a Potential Management Option for Surgical Wound Infections. PHAGE: Therapy, Applications, and Research, 2020; 1(3). DOI: 10.1089/phage.2020.0010