Бактеріофаги, будучи однією з найпоширеніших біологічних форм на планеті, відіграють провідну роль у регуляції складних процесів бактеріальної екології флори і фауни. Це унікальне природне явище, з одного боку, завдячує простоті своєї будови, а з іншого — колосальному різноманіттю морфології та потенційних механізмів дії.

Від часу їх відкриття Феліксом д’Ереллем і використання лише для лікування інфекційних хвороб, спектр застосувань бактеріофагів значно розширився. Морфологія віріона, способи та форми його взаємодії з білковими структурами бактеріальної клітини, наявність білків для спільної реплікації фагових і бактеріальних нуклеїнових кислот, а також відсутність здатності впливати на клітини людини — все це сприяє розширенню сфер їхнього використання у медичній практиці.

Роль бактеріофагів при акне

Одним із перспективних напрямів медичного застосування бактеріофагів є лікування акне.

Акне — це хронічне запальне захворювання сально-волосяного апарату шкіри, що проявляється утворенням відкритих або закритих комедонів та запальних елементів у вигляді папул, пустул та/або вузлів. У реєстрі дерматозів акне займає третє місце після псоріазу та алергічних дерматозів. У 85% випадків дебютує у препубертатному та пубертатному періодах, а в дорослому віці зберігає поширеність на рівні 20% у чоловіків і 35% у жінок, завдаючи значного психологічного, фізичного та соціального дискомфорту.

Етіопатогенез акне є багатофакторним, імунологічно опосередкованим, андрогензалежним та відображає складну взаємодію генетичних чинників; гормональної стимуляції секреції сальних залоз; змін у ліпідному складі дерми; фолікулярної гіперкератинізації; бактеріальної колонізації (передусім Cutibacterium acnes) і перигландулярного запалення шкіри. Безсумнівно, основну роль у патофізіології хвороби відіграє скоординована взаємодія вродженого й адаптивного гомеостазу організму та мікробіому.

Визначальними у формуванні мікробіому шкіри є Actinobacteria, Proteobacteria, Firmicutes і Bacteroidetes, однак у створенні біоплівок при акне провідну роль відіграють Staphylococcus epidermidis і Cutibacterium acnes.

Як поліфакторне запальне захворювання, терапія акне спрямована на максимальне охоплення патогенетичних механізмів із використанням: протимікробних засобів, препаратів азелаїнової кислоти, антиандрогенів, системних антибіотиків, ретиноїдів, а також фізичних методів (лазерна та фотодинамічна терапія).

Вісь «шкіра-кишечник»: новий рубіж у лікуванні акне бактеріофагами

Зростаючий щорічний інтерес до потенціалу мікробіому, що ґрунтується на досягненнях інноваційних технологій, переконливо показує, як мікробні спільноти в певних екологічних нішах здатні впливати на фізіологію та патологію людини.

Одним із виправданих, але, на жаль, недостатньо досліджених терапевтичних підходів до лікування акне на основі корекції шкірного мікробіому є саме фаготерапія.

Враховуючи патофізіологію хвороби, пов’язану з природою утворення біоплівок, головним терапевтичним підходом стало використання ентеральних і гелевих форм бактеріофагів.

Дисбаланс симбіотичної флори та домінуюча роль Cutibacterium acnes у формуванні біоплівок на шкірі обличчя пов’язані з активною проліферацією асоціацій Staphylococcus aureus, Klebsiella pneumoniae та Klebsiella oxytoca у кишківнику.

Враховуючи визначальний вплив кишкової мікробіоти на гомеостаз і тісний зв’язок її дисбалансу з дисбіозом локальної ділянки шкіри обличчя, це переконливо підтверджує позитивний клінічний результат проведеної фаготерапії.

Неминучість пошуку нових підходів у діагностиці та лікуванні пацієнтів з акне вимагає вивчення нових, можливо нетрадиційних методів. Використання фаготерапії в контексті лікування акне слід розглядати як новий, високоефективний і персоналізований метод, який безперечно потребує подальших ґрунтовних досліджень.