42-річна довгоголова морська черепаха Шеллі протягом 4 років хворіла на хронічну бактеріальну інфекцію панцира і згодом інфекція набула стійкості до більшості антимікробних засобів. Завдяки комбінованому лікуванню бактеріофагами та антибіотиками, вченим вдалося досягти значного поліпшення стану тварини*

У 2014 році у самки морської черепахи – представниці виду Caretta caretta , що знаходиться під загрозою зникнення – було діагностовано бактеріальну інфекцію панцира (Septicemic Cutaneous Ulcerative Disease – SCUD). Хвороба виявлялася втратою пігментації, ушкодженнями та локальним розм'якшенням панцира. З вогнищ було виділено збудник захворювання – грамнегативна бактерія Citrobacter freundii , яка виявилася стійкою до більшості антимікробних засобів. Лікування подібних інфекцій утруднено тим, що лікарські засоби погано проникають у тканини панцира, що фактично є кісткою.

Для лікування інфекції панцира у черепахи було вирішено застосувати бактеріофаги, оскільки вони є високоспецифічними і не руйнують нормальну кишкову мікрофлору, яка грає критичну роль у травленні тварини. Зі стічних вод було виділено 10 різних бактеріофагів, специфічних до C . freundii , і їх у різних комбінаціях було створено ряд фагових коктейлів.

Фагові коктейлі з високим титром (10^12 БОЕ/мл) вводили у різних формах різними шляхами. Крім того, тварина одночасно отримувала різні антибіотики – перорально та підшкірно. Фагові коктейлі вводили внутрішньовенно (в шийну вену), місцево з тривалістю контакту не менше 20 хв (фагові коктейлі у формі розчину вводили в трепанаційні отвори в панцирі і в кишені під панциром, розпорошували на поверхню панцира), а також додавали у воду, в якій.

Перед початком, під час та після курсу фаготерапії черепахи робили аналізи крові (загальний, біохімічний, на імунні маркери), висівали культури збудника інфекції та визначали його чутливість до антибіотиків.

Внаслідок лікування більшість пошкоджень на панцирі зникла: з'явився новий епітелій, відновилася пігментація, м'які плями затверділи. Незважаючи на полегшення симптомів у черепахи , патогенні бактерії – не лише C. freundii , але й Enterococcus faecalis та Pseudomonas aeruginosa – періодично знову з'являлися у тканинах панцира. Але цікаво, що культура C . freundii , ізольовані перед початком фаготерапії, мали множинну стійкість до антибіотиків, тоді як культури, ізольовані на 35-му тижні лікування, були чутливі до більшості антимікробних засобів.

Таким чином, фаготерапія сприяла полегшенню клінічних проявів SCUD у 42-річної морської черепахи, причому побічні ефекти лікування не спостерігалися. Одночасне застосування фагів та антибіотиків призвело до підвищення чутливості бактерії-збудника до антибіотиків.

* Greene W, Chan B, Bromage E, Grose JH та ін. За допомогою бактеріофаги і імунологічного monitoring для доказу Case of Chronic Septicemic Cutaneous Ulcerative Disease in Loggerhead Sea Turtle Caretta caretta. J Aquat Anim Health, 2021; 33:139-154. https://doi.org/10.1002/aah.10130