Інфекційні ускладнення після хірургічних втручань залишаються однією з найсерйозніших загроз для пацієнтів. Особливо це стосується хронічних інфікованих ран, післяопераційних абсцесів та випадків з утворенням біоплівок — щільних колоній бактерій, які практично не піддаються дії антибіотиків. На цьому фоні наукова спільнота знову звертає увагу на бактеріофаги — віруси, що вражають і знищують патогенні мікроорганізми. І саме фаготерапія в хірургії дедалі частіше розглядається як реальна, дієва альтернатива традиційному підходу.

Чому звична терапія не завжди працює

В умовах зростаючої антибіотикорезистентності людство поступово втрачає один із головних медичних засобів. У хірургії це особливо небезпечно, адже інфекції хірургічних ран часто викликають бактерії, стійкі до декількох груп антибіотиків — такі як Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus (включаючи MRSA) або Acinetobacter baumannii.

У складних випадках, коли антибіотики не допомагають, лікарі змушені повторно оперувати, видаляти імпланти або навіть ампутувати уражені частини тіла. І саме тоді застосовують фаги, які дають шанс зберегти тканини та уникнути інвалідності.

Фаготерапія в хірургії: механізм і переваги

Бактеріофаги — це віруси, які здатні виявляти конкретні бактеріальні клітини, проникати в них і руйнувати зсередини. Завдяки високій специфічності дії, фаги атакують лише шкідливі мікроорганізми, не зачіпаючи корисну мікрофлору або тканини пацієнта.

У хірургії бактеріофаги використовують у вигляді:

• місцевих аплікацій на рани (гелі, мазі, спреї);
• введення через дренажі;
• ін’єкцій безпосередньо в осередок інфекції;
• системного застосування, коли фаги вводяться внутрішньовенно.

Цей підхід особливо ефективний за наявності:

• хронічного остеомієліту;
• інфікованих протезів і сіток після герніопластики;
• післяопераційних нагноєнь;
• ускладнень після реконструктивної хірургії.

Успішні приклади з практики

Реальні клінічні випадки демонструють високу ефективність фаготерапії в хірургії. Один із найвідоміших прикладів стався у США в 2016 році. Американець Том Паттерсон під час поїздки до Єгипту заразився штамом Acinetobacter baumannii — надзвичайно стійкою бактерією, що спричинила важкий сепсис і абсцеси в черевній порожнині після хірургічного дренування підшлункової залози. Стан стрімко погіршувався: жоден антибіотик не діяв, інфекція розповсюджувалась, і пацієнт впав у кому. У межах програми compassionate use команда лікарів UC San Diego звернулася до кількох фагових лабораторій у США та Грузії, щоб отримати персоналізований коктейль бактеріофагів, спеціально підібраний під штам, що викликав інфекцію. Після введення фагів безпосередньо у вогнища інфекції через катетери та дренажні системи пацієнт почав одужувати. Цей випадок став першим успішним прикладом фаготерапії у критичному стані після хірургічного втручання, задокументованим у провідних медичних журналах.

У 2020 році в Польщі було проведене клінічне дослідження за участю 20 пацієнтів із хронічними післяопераційними ранами, які не піддавались лікуванню стандартними антибіотиками. У багатьох із них на ранах вже сформувалися біоплівки. У межах терапії застосовували місцеве нанесення фагових препаратів, які підбирали під конкретні бактерії кожного пацієнта. У 16 випадках було зафіксовано повне очищення ран і загоєння, без потреби в повторних операціях чи ампутаціях.

Грузія — один з історичних центрів розвитку фаготерапії, зокрема Інститут імені Георгія Еліави в Тбілісі, який із 1920-х років накопичує базу фагів проти широкого спектра бактерій. Інститут активно лікує пацієнтів з ускладненнями після ортопедичних, онкологічних і загальнохірургічних операцій. Часто сюди звертаються люди з країн, де фаготерапія досі не схвалена на державному рівні, зокрема з Німеччини, Японії, США, Канади, і для них це шанс уникнути повторної операції або тяжких наслідків. У багатьох випадках фаги використовують після невдалих хірургічних втручань, коли інфекцію не вдалося стримати антибіотиками, особливо за наявності металевих імплантів або ендопротезів.

Де ще застосовують фаги в хірургічній практиці

Окрім Грузії, фаготерапія поступово впроваджується в клініки:

• Франції, де проводяться клінічні випробування препаратів на основі фагів у післяопераційній терапії;
• Бельгії, яка дозволяє «фаготерапію за запитом»;
• Польщі, де фаготерапія інтегрується в класичну систему охорони здоров’я;
• Ізраїлю, де активно вивчають фаги в межах проєктів із регенеративної медицини;
• Індії, де проводять масові дослідження у лікарнях під час лікування інфекцій м’яких тканин.

У США та Канаді фаги ще не зареєстровані як ліки, але дозволені для використання у важких випадках — у межах програм compassionate use. Саме хірургія стає основною сферою таких застосувань.

Фаготерапія — це лише початок

Сьогодні фаготерапія в хірургії перебуває на етапі бурхливого розвитку. Відкриваються лабораторії, формуються фагові банки, створюються нові протоколи сумісного застосування бактеріофагів та антибіотиків. У майбутньому, ймовірно, фаги стануть звичною частиною хірургічних наборів — як антисептик чи перев’язувальний матеріал.

Ба більше, проводяться дослідження з інтеграції фагів у біоматеріали: наприклад, просочування ними сіток для гриж чи імплантів, що дозволяє зменшити ризик зараження одразу після операції.

Фаги — це не просто наукова екзотика. Це сучасна альтернатива антибіотикам, яка вже сьогодні рятує життя там, де традиційна медицина безсила. У хірургії їх роль лише зростає, і майбутнє, схоже, належить саме персоналізованим, високоспецифічним методам боротьби з інфекцією.