Enterococcus faecium - це умовно-патогенна грампозитивна бактерія, яка в нормі живе в кишечнику людини. Вона входить до складу нормальної мікрофлори, проте за певних обставин – ослаблений імунітет, тривалий прийом антибіотиків, інвазивні процедури – ця бактерія здатна викликати тяжкі захворювання. Зокрема, йдеться про нозокоміальні інфекції, яким особливо схильні пацієнти стаціонарів та реанімацій.
Протягом останніх десятиліть Enterococcus faecium став серйозним викликом для медичного співтовариства через зростання його антибіотикорезистентності, включаючи стійкість до ванкоміцину одного з останніх резервних антибіотиків.
Передача E. faecium найчастіше відбувається в умовах медичних установ через забруднені поверхні, обладнання або контакт із зараженим персоналом. Бактерія потрапляє в організм через руки, рани, сечовий катетер чи дихальні шляхи.
Профілактика включає:
строгу гігієну рук;
дезінфекцію поверхонь;
використання одноразових рукавичок та ізоляційних заходів;
обґрунтоване застосування антибіотиків;
регулярний скринінг пацієнтів із груп ризику.
Enterococcus faecium є причиною широкого спектру захворювань, зокрема:
бактеріємії (наявність бактерій у крові);
ендокардиту (запалення внутрішньої оболонки серця);
інфекцій сечовивідних шляхів;
абдомінальних інфекцій;
інфекцій шкіри та м'яких тканин.
Симптоматика залежить від локалізації захворювання, але загальними є підвищення температури тіла, біль у животі або грудях, загальна слабкість, погіршення стану у пацієнтів з важкими хворобами.
Причини зростання резистентності E. faecium різноманітні:
надмірне та неконтрольоване використання антимікробних препаратів у медицині та сільському господарстві;
генетичні мутації та горизонтальне перенесення генів;
здатність бактерій формувати біоплівки, що ускладнюють проникнення ліків;
адаптаційні механізми виживання у лікарняному середовищі.
Особливо критичним є поширення ванкоміцин-резистентних ентерококів (VRE), які практично не піддаються стандартній терапії.
Бактеріофаги - це віруси, які здатні специфічно заражати та знищувати бактерії.
Переваги фаготерапії:
специфічність дії (не шкодять корисній мікрофлорі);
ефективність проти біоплівок;
відсутність токсичності;
здатність еволюціонувати разом із бактеріями.
Для боротьби з Enterococcus faecium це означає можливість прицільно знищувати навіть найстійкіші штами.
У 2024 році дослідники з Китайської академії наук опублікували статтю про фаг EF-M80, який ефективно знищує штами VRE, включаючи E. faecium. Він показав високу стабільність та ефективність у боротьбі з біоплівками.
Джерело: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fmicb.2024.1416971/full
У 2023 році в журналі mBio було описано випадок успішної фаготерапії пацієнта з хронічною рецидивною інфекцією E. faecium. Комбінація бактеріофагів та даптоміцину знизила бактеріальне навантаження.
Джерело: https://journals.asm.org/doi/10.1128/mbio.03396-23
Європейський консорціум EVREA-Phage працює над розробкою фаготерапії для запобігання інфекціям у пацієнтів після трансплантацій, колонізованих ванкоміцин-резистентним E. faecium.
Джерело: https://www.dzif.de/en/projekt/evrea-phage
Enterococcus faecium - це бактерія, яка перетворилася з нешкідливого мешканця нашого кишечника на одного з найнебезпечніших противників у лікарнях. Її здатність адаптуватися, формувати біоплівки та розвивати резистентність до антибіотиків потребує нових, нестандартних підходів до лікування.
Бактеріофаги , наші мікроскопічні союзники, демонструють потужний потенціал у боротьбі з цією загрозою. Вони вже показали ефективність у лабораторних умовах та окремих клінічних випадках. Подальше масштабування досліджень, державна підтримка та розвиток фагових банків можуть зробити фаготерапію не екзотичною альтернативою, а стандартом лікування майбутнього.