Завантажити статтю повністю.

Анотація: метою даного дослідження було визначення інтенсивності циркуляції MRSA штамів в результаті ретроспективного аналізу проведених досліджень та оцінка фаголітичної активності існуючих препаратів бактеріофагів. Досліджені 125 штамів регіональних стафілококів протягом 2021 року засвідчили про зростання кількості метицилінорезистентних штамів, які майже у 80,0% були і фагостійкими. У світі продовжується пошук альтернативних стратегій етіологічної терапії гнійно-запальних захворювань, серед яких особливо перспективним вважається застосування бактеріофагів, адаптованих до циркулюючих регіональних штамів-збудників.

Основним напрямком лікування захворювань інфекційного генезу залишається антибіотикотерапія. Кількість антибіотиків в аптечній мережі досить різноманітна, всі вони доступні до придбання без рецептів, без лабораторного підтвердження етіологічної ролі штаму та його чутливості до конкретних препаратів. За таких умов все більшого значення набуває зростання антибіотикорезистентності циркулюючих штамів умовнопатогенних мікроорганізмів (УПМ), які домінують при цілому ряді гнійно-запальних захворювань. Особливою проблемою у боротьбі зі стафілококовою інфекцією стало формування метицилінорезистентності у штамів-збудників [1, 2, 3].

Згідно даних різних авторів, частота виявлення метицилінорезистентних штамів S.aureus (MRSA) складає від 20,0 до 87,0% [3].

Такі штами володіють стійкістю як до всіх беталактамних антибіотиків, так і до більшості препаратів інших класів. Тенденція до зростання розповсюдження УПМ з резистентністю до антибіотиків зумовлює організацію дієвого моніторингу цього явища з одного боку, та пошук нових підходів до лікування хворих з іншого.

Одним із перспективних напрямків є застосування таких антибактеріальних засобів як бактеріофаги. Більшість дослідників вважають, що специфічні бактеріофаги є альтернативою антибіотиків [1, 2, 4].

Чисельні дослідження підтверджують перспективність застосування існуючих препаратів-бактеріофагів, хоча вказують на їх недостатню універсальність та можливість постійно удосконалювати їх склад, адаптувати до конкретних штамів-збудників в тих чи інших регіонах, тощо [1, 2, 4].

Метою даного дослідження було визначення інтенсивності циркуляції MRSA штамів в результаті ретроспективного аналізу проведених досліджень та оцінка фаголітичної активності існуючих препаратів бактеріофагів.

Визначення чутливості до антибіотиків здійснювали диско-дифузійним методом на середовищі Мюллера-Хинтона відповідно діючих регламентаційних документів, фагочутливість штамів визначали загальноприйнятим крапельним методом, інтерпретацію результатів визначення чутливості до фагів здійснювали по чотирибальній системі [5].

До розряду “чутливих” були віднесені штами з оцінкою літичної активності Ch, SCh та +++, до помірночутливих - на ++ та +, до стійких - при повній відсутності зон лізину.

Для дослідження використовували комерційні препарати бактеріофагів, до складу яких входить фаг стафілококу: “Стафілококовий бактеріофаг” та “Піобактеріофаг полівалентний очищений” (виробник ФДУП НВО “Микроген”, Росія) і “Піофаг”та «Інтестіфаг», виробником якого в Україні є ТОВ «Фармаксгруп»(для НеоПробіоКеар Інк, Канада). Дослідження були проведені на базі ДУ «ІМІ НАМН» та в лабораторії ТОВ Медичний центр МТМ “Діагностика”.

З метою визначення тенденції формування антибіотикорезистентності у поза лікарняних штамів стафілококів, вилучених із різних біотопів хворих, був проведений порівняльний аналіз метицилінорезистентності S.aureus, виявлений 8 років тому та на сьогодні.

Маркером наявності стійкості штамів до бета-лактамів є стійкість до метициліну або оксациліну. Термін “метицилінорезистентність” і ”оксацилінорезистентність” є повними синонімами [5].

Слід звернути увагу на той факт, що сам термін “метицилінорезистентність” - не відображає природу такої стійкості, яка може бути генетично зумовленою, що виявляється методом ПЛР (пряме виявлення гена meg A або білка ПЗБ2а) та фенотиповозумовленою, яка може мати зворотній характер. Результати досліджень, проведених у 2013-2014 роках, свідчили про наявність оксалінорезистентності у близько третини (31,3%) вилучених штамів стафілококу. Пояснити це, до певної міри, можна наявністю у них фенотиповоїметицилінорезистентності, яка формується в результаті широкого, безконтрольного застосування антибіотиків без визначення чутливості до них збудника.

Значна кількістть MRSA штамів характеризувалась резистентністю до більшості існуючих антибіотиків. Інформація про наявність полірезистентності вилучених штамів S.aureus була проаналізована за допомогою комп’ютерної програми WHONET [6].

Профіль резистентності бактерій відображає набір притаманних та набутих генів конкретної клональної популяції. Аналіз отриманих профілів показав наявність значної різноманітності, яка пояснюється тим, що вивчені штами не є епідеміологічнопов’язані між собою, тобто антибіотикорезистентність є набутою, фенотиповозумовленою. Порівнюючи показники циркуляції в позалікарняних умовах метицилінорезистентних штамів у нашому регіоні протягом останніх 8 років засвідчив про невпинне, достовірно значиме їх зростання (31,3% у 2013 році та відповідно 49,8% у 2021 році).

Головний недолік даної ситуації відсутність ефективності терапії хворих, інфікованих MRSA штами, беталактамними антибіотиками, які широко впроваджені у схеми лікування більшості захворювань. При такому становищі актуальним стає пошук нових підходів до лікування хворих. Одним із перспективних напрямків є «реанімація» фаготерапії, та вдосконалення таких антимікробних засобів, як бактеріофаги [1, 2, 5]

Історія відкриття і терапевтичного застосування бактеріофагів охоплює період з 30-х років минулого століття. За цей час була проведена значна кількість різнопланових досліджень, отримані різні, іноді протилежні, висновки щодо ефективності фаготерапії, від оцінки в якості "панацеї" до відсотності лікувальної можливості.

Аналіз історії потребує окремого вивчення, але той факт, що застосування на практиці існуючих по законах природи "ворогів наших ворогів", якими є "пожирателі бактерій" - бактеріофагів, може бути високоефективним і перспективним, не викликає сумнівів.

На території України мало місце широке застосування імпортованих із Росії як моно-, так і комплексних препаратів бактеріофагів.

В останні роки на фармацевтичному ринку країни з’явились вітчизняні препарати фагів - "Піофаг" та "Інтестіфаг". Попередні дослідження їх літичної активності відносно референс-штамів бактерій у порівнюванні з препаратами від "Мікрогену" показали достатньо високий рівень фаголізису усіх вивчених препаратів (без достовірної різниці показників, х²>0,05).

Нами визначена фагочутливість S.aureus, виділених з різних біотопів хворих на гнійно-запальні захворювання, до різних комерційних препаратів фагів. Згідно отриманих результатів фагостійкими були 21,3% штамів стафілококу, 40,4% - володіли помірною чутливістю, а 38,3% були чутливими.

Отримані результати підтверджують наявність достовірно вищої фагочутливостіметициліночутливих штамів (MSSA) у порівнянні з MRSA штамами. Середні показники до різних препаратів фагів були 62,4% та 21,3% відповідно (х2<0,05) [7].

Дослідження 125 штамів регіональних стафілококів протягом 2021 року засвідчили про зростання кількості метицилінорезистентних штамів, які майже у 80,0% були і фагостійкими. Ці тривожні тенденції вказують на наявність гострої потреби пошуку нових шляхів боротьби зі стафілококовою інфекцією та удосконалення існуючих засобів - антибактеріальних препаратів та специфічних високо вірулентних бактеріофагів.

Порівняльне вивчення літичної активності препаратів-бактеріофагів різних виробників засвідчує перспективність їх застосування у боротьбі з стафілококовою інфекцією, особливо при наявності у штама-збудника антибіотикорезистентності. Було показано, що кожний п’ятий штам MRSA володів чутливістю хоча б до одного із комерційних препаратів-бактеріофагів, що вказує на можливість їх виняткового значення для майже 20 % хворих.

Отже, у світі продовжується пошук альтернативних стратегій етіологічної терапії гнійно-запальних захворювань, серед яких особливо перспективним вважається застосування бактеріофагів.

Специфічність і вузький спектр активності бактеріофагів дозволяє уникнути характерних для антибіотиків ускладнень, пов’язаних, перш за все, з нищівною дією на нормофлорута формуванням дизбіозів. Не менш важливим є відсутність протипоказань до їх призначення.

Ефективність фаготерапії буде очікуваною лише після обов’язкового тестування вилучених збудників на чутливість до відповідних фагів, що входять до тих чи інших комерційних препаратів [8].

Для їх отримання потрібне налагодження випуску вітчизняних препаратів, до складу яких буде включено фаги, адаптовані до регіональних (нозокоміальних та позалікарняних) штамів-збудників, з періодичним поповненням музею фагів та моніторингом їх фаголізатної активності.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Асланов Б. И. Обоснование применения бактериофага для борьбы с синегнойной инфекцией в травматологическом стационаре: автореферат дис. к.мед.н., 2001. Санкт-Петербург. 24с.

2. Жмінько П.Г., Федченко О.В., Зінов’єва М.Л. Бактеріофаги: актуальні питання безпечного застосування. К. 2015. №3. С.71-81.

3. Козлов Р. С. Селекция резистентних микроорганизмов при использовании антимикробных препаратов: концепція «паралельного ущерба» [Текст ] / Р.С. Козлоа // Клин. микробиол. и антимикроб. химиотер. 2010.Т.12, №4. С. 284-294. ISSN 1684-4386.

4. Применение адаптированных бактериофагов в комплексном лечении больных с острым гнойным холангитом / Р.В. Бондарев, В.И. Бондарев, С.С. Селиванов, АА. Орехов // Український Журнал Хірургії. 2011. №5 (14). С. 150-154.

5. Наказ МОЗ України № 167 Про затвердження методичних вказівок «Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів» / Міністерство охорони здоров’я України. – Режим доступу : http: //mozdocs.kiev.ua.

6. Микробиологический мониторинг и эпидемиологичкский анализ антибиотикорезистентности микроорганизмов с использованием компьютерной программы WHONET [Текст]: методические рекомендации / Л.П. Зуева, М.С. поляк, Е.Н. Колосовскаяи др. – Санкт-Петербург, 2005. 72с.

7. Самсон А. А. Метициллинорезистентные стафилококки: распространенность, лечение [Текст] / А.А.Самсон, Л.П.Титов, Т.С.Ермакова [и др.] // Клин. микробиол. и антимикроб. химиотер. 2010. Т.12, №2. С.47.

8. Harped D.R., Moralis S.Bacteriophage therapy: practicability snd clinical need meet in the multidrug-resistance era. Future Microbiol. 2012.V.7(7).P.797-799.