Бойд Інгліш понад десять років провів прикутим до ліжка, борючись із інфекцією кульшового суглоба, яку не вдавалося вилікувати жодними антибіотиками.

«Я ніколи й не сподівався, що знову стану, ну, нормальним», — каже він.

Завдяки експериментальному лікуванню бактеріофагами — методу, який був відкритий ще до появи антибіотиків — Інгліш знову ходить, працює в саду і катається на своєму Harley-Davidson 1986 року.

«Здається, я роблю все те саме, що й будь-який інший 76-річний чоловік», — сказав він.

Доктор Стівен Вон лікував Інгліша понад десять років. Протягом багатьох років він намагався застосовувати класичну схему лікування: хірургічне видалення заражених тканин і прийом антибіотиків.

«Ми грали в цю гру знову і знову — тричі, чотири рази — і програвали», — сказав Вон. «Нам потрібне було диво».

Інфекція поширилася на металеві елементи ендопротезу кульшового суглоба, встановленого Інглішу ще у 1976 році після падіння з бурової установки.

За словами Вона, бактерії утворили на металі слизову біоплівку, яку антибіотики не могли подолати. Ідеальним варіантом було б видалити метал, вилікувати інфекцію і встановити новий імплант. Але після понад десяток операцій кістка вже була настільки пошкоджена, що втратила здатність утримувати імплант.

«Якби ми забрали метал, таз буквально розвалився б», — пояснив Вон.

Єдиними традиційними варіантами, що залишалися, були видалення частини кістки, що зробило б ногу непрацездатною, або ампутація.

Натомість Вон вирішив змінити підхід і спробувати щось інше.

Використання бактеріофагів — одночасно старий і новий метод, зазначає Вон. Цей підхід був відкритий ще під час Першої світової війни, але втратив популярність із появою антибіотиків у роки Другої світової.

Сьогодні, коли дедалі більше бактерій стають стійкими до ліків, інтерес до фаготерапії стрімко відновлюється.

«Всесвітня організація охорони здоров’я визнала це однією з найбільших проблем, які загрожуватимуть людству в найближчі 25 років», — сказав Вон. «Я бачу це й у своїй практиці — антибіотики, які раніше працювали, більше не діють».

Фаготерапія — це лікування із застосуванням вірусів, які вибірково знищують саме ті бактерії, що викликають інфекцію. У низці кейсів цей метод допоміг подолати стійкі бактеріальні інфекції. Однак на рівні повноцінних клінічних досліджень він поки що не був підтверджений — у Канаді таких лікувань проведено лише декілька.

Коли Вон запропонував Інглішу спробувати цей метод, той одразу погодився. Роки болю були виснажливими.
«Не приховуватиму — я вже був готовий до медичної евтаназії (MAID)», — зізнався Інгліш.

Отримання дозволу було непростим. Вон звернувся до доктора Грега Германа з Університету Торонто, який уже проходив цей шлях. Навіть із готовим шаблоном оформлення, погодження Health Canada тривало понад рік.

Минуло шість місяців із моменту завершення лікування — і це найдовший період без інфекції за останнє десятиліття. Раніше Інгліш проходив менше 1000 кроків на день, зараз — понад 3500. Щоправда, після половини дистанції змушений користуватись тростиною — через біль.

Його мета — досягти 6000 кроків на день.

«Тепер, коли літо, ходити простіше», — каже він.

Оскільки довготривале лікування вже позаду, Інгліш хоче віддячити. Він планує продати свій Porsche 911 GT2 2006 року й передати кошти на розвиток бактеріофагових досліджень.

«Якщо хворієш на щось більш поширене — як рак або діабет — фінансування знайти легше. А це недешеве лікування», — каже він.

А от Harley він залишає — і вже знову катається.

«Я встановив на нього коляску — так трохи легше».

Джерело: https://calgaryherald.com/news/local-news/experimental-treatment-saves-leg-calgarian-76