42-річна довгоголова морська черепаха Шеллі впродовж 4 років хворіла на хронічну бактеріальну інфекцію панцира і з часом інфекція набула стійкості до більшості антимікробних засобів. Завдяки комбінованому лікуванню бактеріофагами та антибіотиками, вченим вдалося досягти значного поліпшення стану тварини*

У 2014 році у самиці морської черепахи Caretta caretta – виду, що знаходиться під загрозою зникнення – було діагностовано бактеріальну інфекцію панцира (Septicemic Cutaneous Ulcerative Disease – SCUD). Хвороба проявлялася втратою пігментації, пошкодженнями та локальними розм’якшеннями панцира. Із вогнищ інфекції було виділено збудника хвороби – грамнегативну бактерію Citrobacter freundii, що виявилася стійкою до більшості антимікробних засобів. Лікування подібних інфекцій ускладнене тим, що лікарські засоби погано проникають у тканини панцира, що фактично являють собою кістку.

Для лікування інфекції панцира у черепахи було вирішено застосувати бактеріофаги, адже вони високоспецифічні та не руйнують нормальну кишкову мікрофлору, що відіграє критичну роль у травленні тварини. Із стічних вод було виділено 10 різних бактеріофагів, специфічних до C. freundii, і з них у різних комбінаціях створено низку фагових коктейлів.

Фагові коктейлі з високим титром (10^12 БУО/мл) вводили у різних формах різними шляхами. Крім того, тварина одночасно отримувала різні антибіотики перорально та підшкірно. Фагові коктейлі вводили внутрішньовенно (у шийну вену), місцево із тривалістю контакту принаймні 20 хв (фагові коктейлі у формі розчину вводили у трепанаційні отвори в панцирі та у кармани під панциром, розпилювали на поверхню панцира), а також додавали у воду, у який мешкала тварина.

Перед початком, під час та після курсу фаготерапії черепасі робили аналізи крові (загальний, біохімічний, на імунні маркери), висівали культури збудника інфекції та визначали його чутливість до антибіотиків.

В результаті лікування більшість пошкоджень на панцирі зникла: з’явилися новий епітелій та відновилася пігментація, м’які плями затверділи. Незважаючи на полегшення симптомів у черепахи, патогенні бактерії – не лише C. freundii, а й Enterococcus faecalis і Pseudomonas aeruginosa – періодично з’являлися в тканинах панцира знову. Але цікаво наступне: якщо культури C. freundii, які були ізольовані перед фаготерапією, мали множинну стійкість до антибіотиків, культури, ізольовані на 35-му тижні лікування, були чутливими до більшості антимікробних засобів.

Таким чином, фаготерапія сприяла полегшенню клінічних проявів SCUD у морської черепахи, при цьому побічні ефекти лікування не спостерігалися. Одночасне застосування фагів і антибіотиків призвело до підвищення чутливості бактерії-збудника хвороби до антибіотиків.

* Greene W, Chan B, Bromage E, Grose JH et al. The Use of Bacteriophages and Immunological Monitoring for the Treatment of a Case of Chronic Septicemic Cutaneous Ulcerative Disease in a Loggerhead Sea Turtle Caretta caretta. J Aquat Anim Health, 2021; 33:139-154. https://doi.org/10.1002/aah.10130