Мікрофлора (мікробіом) кишечника людини – щільне та таксономічно різноманітне співтовариство мікроорганізмів. Тоді як  кишечним бактеріям приділяється неабияка увага, порівняно мало відомо про склад і фізіологічне значення бактеріофагів, що мешкають в кишечнику людини (їх сукупність за аналогією з мікробіомом називають «фагОм»). Передбачається, що в кишечнику живе понад 10¹² вірусів, які грають важливу роль у регуляції складних мікробних взаємодій та контролі чисельності мікробних популяцій.

У лютому 2019 р. в журналі Cell Host & Microbe була опублікована стаття Andrey N. Shkoporov і Colin Hill*, присвячена методам вивчення та характеристики фагому людини. Якщо раніше в дослідженнях фагів домінували культуральні методи та мікроскопія, то сьогодні в розпорядженні вчених з'явилися методи метагеноміки та протеоміки, особливо корисні для вивчення фагів, що не піддаються культивуванню, а також біоінформатика.

Автори статті задзначають, що кишковий фагом від людини до людини може значно різнитися, і його склад залежить від багатьох факторів, починаючи від способу народження (природним шляхом або за допомогою кесарева розтину) до віку людини. Серед кишкових фагів зустрічаються як літичні, так і помірні, і баланс між ними є вкрай важливим для підтримки гомеостазу на слизовій шлунково кишкового тракту. Зміни в складі фагому відзначаються при різних станах і захворюваннях: голодуванні, надбаних імунодефіцитах, запальних захворюваннях кишечника тощо.

Дослідження усього розмаїття кишкових вірусів – складне завдання, проте без них наші уявлення про кишкову екосистему та її взаємодію з організмом господаря залишаються неповними.

* Shkoporov AN, Hill C. Bacteriophages of the human gut: the “known unknown” of the microbiome. Cell Host Microbe. 2019; 25(2):195-209. doi: 10.1016/j.chom.2019.01.017.