Діти, які отримували принаймні один курс антибіотиків впродовж перших двох років життя, мають підвищений ризик розвитку алергічних хвороб (бронхіальна астма, атопічний дерматит, алергічний риніт), целіакії, ожиріння, а також синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю. А застосування кількох антимікробних препаратів у ранньому дитинстві підвищує ймовірність комбінації цих недуг

На сьогодні вже немає сумніву, що мікробіота людського організму грає важливу роль у розвитку імунної системи, обміні речовин та навіть поведінці та когнітивних процесах. Порушення складу та різноманіття мікробіоти (дисбіотичні стани) можуть спричиняти різни захворювання, причому особливо небезпечними є дисбіози для дітей раннього віку. На стан кишкової мікробіоти впливає багато факторів – від способу народження (фізіологічні пологи або кесарів розтин), типу вигодовування (грудне або штучне) та раціону харчування до інфекцій і географічних особливостей. Важливий фактор впливу на кишкових мешканців – антимікробні препарати.

Вчені з відомої клініки Майо (США) провели* ретроспективний аналіз медичних записів майже всіх осіб, що проживали в окрузі Олмстед (штат Міннесота, США) протягом останніх 50 років, та акумулювали відомості щодо їхніх хвороб та лікарських призначень. Серед учасників дослідження опинилися всі діти, які народилися в Олмстеді з 1 січня 2003 р. по 31 грудня 2011 р. Таких (за виключенням дітей із вродженими патологіями та дітей від багатоплідних вагітностей) виявилося більше 14,5 тисяч. Із них 23% народилися шляхом кесарева розтину. Близько 70% дітей (10,2 тис.) отримували у віці до 2 років принаймні один курс антибіотикотерапії, хоча більшість з них отримала кілька таких курсів.

Найчастіше дітям призначали пеніциліни, цефалоспорини, макроліди; 99% антибіотиків призначалися перорально.

Читайте також: Навіть низькі дози антибіотиків шкідливі для дітей

І хлопці, і дівчата, що отримували принаймні один курс антибіотиків, мали вищу кумулятивну частоту бронхіальної астми, алергічного риніту, надлишкової ваги та синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю. Серед дівчат більше підвищувався ризик розвитку атопічного дерматиту та целіакії, а серед хлопців – ожиріння.  Серед дітей, які отримали 1-2 курси антибіотиків, дівчата мали значно вищий ризик розвитку астми і целіакії порівняно з дітьми, які не вживали антибіотиків; 3-4 курси антибіотиків підвищували ризик астми, атопічного дерматиту та надлишкової ваги і у хлопців, і у дівчат. А більше 5 курсів антибіотиків означали для обох статей значно вищий ризик розвитку астми, алергічного риніту, надлишкової ваги, ожиріння та синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю (а для дівчат – ще й целіакії), ніж у їх одноліток, які не отримували в ранньому дитинстві антибіотики.

Найбільше ризики підвищували цефалоспорини, зокрема було встановлено зв’язок між їхнім застосуванням та розвитком аутизму та харчової алергії.  

Застосування антибіотиків у перші 6 місяців життя було пов’язане з підвищенням ризику атопічного дерматиту, надлишкової ваги та синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю в обох статей. У дівчаток підвищувався ризик розвитку астми, алергічного риніту та ожиріння, у хлопців – ризик харчової алергії.

Під час розрахунків вчені зробили поправку на інші фактори, що підвищують ризик розвитку зазначених патологій, зокрема на чоловічу стать, народження шляхом кесарева розтину, більшу масу тіла під час народження, застосування антибіотиків та куріння матері в період вагітності.

Антибіотики – надзвичайно важливі лікарські засоби, які рятують багато життів. Але їхнє нераціональне застосування має тяжкі наслідки як для окремих людей, так і для всього людства. Особливої уваги потребує мінімізація ризиків під час антимікробної терапії у дітей: зважений підхід до призначень та по можливості – вибір альтернативних безпечних антимікробних засобів.

* Aversa Z, Atkinson EJ, Schafer MJ et al. Association of Infant Antibiotic Exposure With Childhood Health Outcomes. Mayo Clinic Proceedings, November 15, 2020. https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2020.07.0192020