Завантаження...

Доставка ліків кур'єром та службою доставки «Нова Пошта». Приймання замовлень за телефоном 0-800-307-407

Антибіотикорезистентність в Україні за результатами дослідження АУРА

 

У медичному виданні «Здоров’я України. Хірургія, ортопедія, травматологія, інтенсивна терапія» №4, 2020 р., опублікована перша частина статті І.Г. Березнякова, д. мед. н., професора, завідувача кафедри терапії Харківської медичної академії післядипломної освіти, президент ГО «Українська асоціація за доцільне використання антибіотиків», присвяченої стану антибіотикорезистентності в Україні за результатами дослідження АУРА

На жаль, в Україні на сьогодні національна програма з нагляду та боротьби з антибіотикорезистентністю відсутня, і надійні дані про поширення стійких до антибіотиків штамів у нашій країні наявні лише щодо пневмококів і гемофільних паличок. З грудня 2018 р. по травень 2019 р. на базі медичної лабораторії «Інститут мікробіологічних досліджень» (м. Київ) за підтримки корпорації «Артеріум» проводився моніторинг антибіотикорезистентності в Україні (дослідження АУРА).

Матеріалом для мікробіологічних досліджень слугував патологічний вміст ран при інфекціях шкіри та м’яких тканин, інтраабдомінальних інфекціях, інфекціях кісток і суглобів. Зразки отримували в різних містах України. Загалом за 6-місячний період для мікробіологічного дослідження було отримано 554 зразки, з яких було виділено 800 ізолятів бактерій. Ізоляти тестували на чутливість до 23 антибактеріальних препаратів. В дослідженні АУРА не ставилося за мету вивчити титр або оцінити етіологічну значущість виділених мікроорганізмів.

З 800 виділених мікроорганізмів 453 (56,6%) виявилися грампозитивними, 344 (43%) – грамнегативними бактеріями, 3 (0,4%) – грибами роду Candida.

Грампозитивні бактерії. З 453 ізолятів грампозитивних бактерій більшість належала до стафілококів, ентерококів та стрептококів. Понад третину Staphylococcus складали метицилін-резистентні ізоляти, які належали зокрема до S. haemolyticus, S. еpidermidis та S. aureus (MRSA). Для MRSA показано стійкість до всіх β-лактамних антибіотиків (за винятком цефалоспоринів 5-го покоління, наприклад цефтароліну), а також менше, ніж 50% чутливість до азитроміцину, кларитроміцину, кліндаміцину, еритроміцину, левофлоксацину, ципрофлоксацину, гентаміцину.

Серед ентерококів найчастіше виділялися Enterococcus faecalis, значно рідше – Enterococcus faecium, Enterococcus avium, Enterococcus raffinosus. E. faecalis демонстрував низьку чутливість до левофлоксацину, ципрофлоксацину, амікацину; високу чутливість – по відношенню до обох глікопептидів, лінезоліду, тайгецикліну, фосфоміцину й нітрофурантоїну. У двох ванкоміцин-резистентних ізолятів E. faecalis було встановлено фенотип стійкості, який в обох випадках виявився VanB; вони були чутливими до фосфоміцину і фторхінолонів (левофлоксацину й ципрофлоксацину), один із двох – ​до тейкопланіну або нітро­фурантоїну, обидва – ​резистентними до лінезоліду, тайгецикліну, пеніцилінів та амікацину. У E. faecium 100%-ву чутливість встановлено до ванкоміцину, лінезоліду й тайгецикліну; вкрай низьку (<20%) – до левофлоксацину, ципрофлоксацину, амоксіциліну/клавуланату, піперациліну/тазобактаму.

Серед Streptococcus ідентифіковано ізоляти Streptococcus agalactiae, ​Streptococcus pyogenes,  Streptococcus anginosus, ​Streptococcus mitis, ​Streptococcus salivarius, ​Streptococcus constellatus та ін. Їхня чутливість  була високою до протестованих β-лактамів, лінезоліду, тайгецикліну, ​тейкопланіну, нітрофурантоїну, ко-тримоксазолу, хлорамфеніколу, даптоміцину й ванкоміцину.

Грамнегативні бактерії. Більшість виділених ізолятів грамнегативних мікроорганізмів належали до сімейства Enterobacteriaceae і неферментуючих бактерій. Escherichia coli показала високу чутливість (92-94%) до нітрофуранів, поліміксину, фосфоміцину, карбапенемів (меропенем, ертапенем), трохи нижчу (87%) – ​до інгібіторозахищених цефалоспоринів 3-го покоління (цефоперазон/сульбактам). Третина ізолятів E. coli продукували β-лактамази розширеного спектра дії (БЛРС) та були нечутливими до цефалоспоринів 3-, 4- і 5-го поколінь і захищених амінопеніцилінів. Також вони буди нечутливі до фторхінолонів, але зберігали чутливість до карбапенемів і нітрофурантоїну, цефоперазону/сульбактаму, фосфоміцину й колістину. Один ізолят E. coli виробляв метало-β-лактамазу і був резистентним до всіх β-лактамних антибіотиків (в тому числі карбапенему), фторхінолонів, аміноглікозидів, ко-тримоксазолу й нітрофурантоїну і зберігав чутливість тільки до колістину й фосфоміцину.

Klebsiella spp. (K. pneumoniae, K. oxytoca, K. aerogenes) зберігають високу чутливість тільки до колістину (98%); рівень чутливості до фосфоміцину й меропенему не перевищував 75-80%, а до препаратів інших класів ​був іще нижчим.

Виділені ізоляти Proteus spp. виявилися чутливими до меропенему, цефоперазону/сульбактаму та піперациліну/тазобактаму, ертапенему і цефтазидиму.

Загалом проти ентеробактерій-продуцентів БЛРС найактивнішим антибіотиком виявився меропенем (89%), за ним слідують фосфоміцин (80%) та ертапенем (71%).

Pseudomonas spp. (P. aeruginosa, P. putida, P. stutzeri) зберігали високу чутливість лише до колістину (93%), за яким із великим відривом слідував фосфоміцин (73%). Чутливість Pseudomonas spp. до інших антибіотиків, зокрема карбапенемів, не досягала 30%.

Acinetobacter spp. (A. baumannii, A. johnsonii, ​A. haemolyticus), як і у ізоляти Pseudomonas, зберігали високу чутливість тільки до колістину (99%).

Продовження статті – в наступному номері видання «Здоров’я України. Хірургія, ортопедія, травматологія, інтенсивна терапія».