У медичному виданні «Здоров’я України. Хірургія, ортопедія, травматологія, інтенсивна терапія» №5, 2020 р., опубліковано другу частину статті І.Г. Березнякова, д. мед. н., професора, завідувача кафедри терапії Харківської медичної академії післядипломної освіти, президента ГО «Українська асоціація за доцільне використання антибіотиків», присвяченої стану антибіотикорезистентності в Україні за результатами дослідження АУРА. Основні тези першої частини наведено у публікації: Антибіотикорезистентність в Україні за результатами дослідження АУРА (ч.1)

АУРА – перший і єдиний моніторинг стану антибіотикорезистентності в Україні за останнє десятиліття. Дослідження АУРА включає аналіз чутливості 800 ізолятів мікроорганізмів до 23 антимікробних препаратів та проведено з використанням критеріїв EUCAST при інтерпретації результатів.

І.Г. Березняков порівнює отримані дані щодо поширення антибіотикорезистентності в Україні з показниками інших країн Європи, хоча треба зауважити, що в дослідженні АУРА аналізувалися штами отримані з ран при інфекціях шкіри та м’яких тканин, інтраабдомінальних інфекціях, інфекціях кісток і суглобів, тоді як Європейська мережа зі спостереження за антибіотикорезистентністю (EARS-Net) розглядає лише ізоляти, виділені з крові та цереброспінальної рідини. У Європі має місце чітка тенденція до збільшення поширеності антибіотикорезистентності клінічно значущих бактерій у напрямку з півночі на південь та з заходу на схід.

Staphylococcus spp. У EARS-Net відстежуються лише метицилін-резистентні штами Staphylococcus aureus (MRSA). Ситуація в Україні подібна до такої в Угорщині та Словаччині, гірша, ніж у Польщі, і краща, ніж у Румунії. Проте, поширеність MRSA у різних медичних установах України коливається в широких межах. За результатами дослідження АУРА, серед усіх стафілококів частка чутливих до метициліну (MSSA) становить 65%, а серед S. aureus – 72,8% (при лікуванні інфекцій, викликаних MSSA, можна з упевненістю покладатися на ефективність монотерапії, а препаратами вибору залишаються β-лактами). Частка MRSA серед усіх Staphylococcus spp. становить 35%, а серед S. aureus – 27,2,%. Майже всі виділені ізоляти S. Haemolitycus і S. epidermidis були метицилін-резистентними. За необхідності призначити антибіотик, активний щодо MRSA, слід робити вибір між тейкопланіном та лінезолідом. Не слід емпірично застосовувати тетрациклін, аміноглікозиди, макроліди і лінкозаміди при інфекціях, викликаних MRSA. Тривожним фактом є зниження чутливості MRSA до ванкоміцину.

Enterococcus spp. В Україні Enterococcus faecalis і Enterococcus faecium залишаються майже на 100% чутливими до ванкоміцину, лінезоліду й тайгецикліну. У лікуванні інфекцій, викликаних E. faecalis, можна впевнено розраховувати на тейкопланін і фосфоміцин, причому чутливість до фосфоміцину зберігається навіть у ванкоміцин-резистентних ентерококів. При лікуванні інфекцій, викликаних E. faecium, перевагу слід надавати ванкоміцину, лінезоліду й тайгецикліну.

Streptococcus spp. В Україні стрептококи зберігають високу чутливість(90%) до β-лактамних антибіотиків, які залишаються препаратами вибору при лікуванні стрептококових інфекцій. За необхідності існує велика кількість не-β-лактамних альтернатив (наприклад, ко-тримоксазол), рівень чутливості до яких може бути ще вищим. З іншого боку, монотерапія стрептококових інфекцій левофлоксацином, макролідами, лінкозамідами і тетрацикліном пов’язана з високим ризиком клінічних невдач через поширення резистентності до цих антибіотиків.

Escherichia coli. Критичною проблемою є стійкість E. coli до карбапенемів: в Україні вона досягла 8,5%, тоді як у країнах ЄС/ЄЕР вона відсутня або становить <1%. E. coli залишається найчастішою причиною інфекцій кровотоку, а карбапенем-резистентні ентеробактерії (CRE) швидко поширюються та асоційовані з високою смертністю. В Україні найвища чутливість E. coli зберігається до карбапенемів (меропенем, ертапенем), нітрофурантоїну, колістину, фосфоміцину і цефоперазону/сульбактаму. Серед аміноглікозидів найвища чутливість E. coli встановлена до гентаміцину. Через низьку чутливість E. coli до фторхінолонів останні не слід розглядати ані як засоби монотерапії, ані як компонент комбінованої АБТ при інфекціях шкіри та м’яких тканин, кісток і суглобів, інтраабдомінальних інфекціях, викликаних даними мікроорганізмами.

Klebsiella spp. Найбільш значущим видом є Klebsiella pneumoniae, що виробляє хромосомні β-лактамази класу А і тому від природи є стійким до амінопеніцилінів. В Україні 41,7% Klebsiella spp. виробляють β-лактамази розширеного спектра дії (БЛРС). Карбапенеми часто стійкі до дії БЛРС і були варіантом лікування тяжких інфекцій, викликаних K. Pneumoniae, але триває поширення стійкості до карбапенемів. Якщо в Угорщині, Словаччині, Польщі можна розраховувати на ефективність монотерапії карбапенемами при інфекціях K. pneumoniae, то в Україні і Румунії – вже ні. Єдиним антибіотиком, до якого в Україні клебсієли зберігають чутливість, залишається колістин. Рівень чутливості Klebsiella spp.  до фосфоміцину і меропенему коливається в межах 75-80%. Варіантом лікування інфекцій, викликаних Klebsiella spp., є комбінована АБТ із використанням перерахованих антибіотиків і, можливо, аміноглікозидів (передусім амікацину й гентаміцину).

Proteus spp., які виробляють або не виробляють БЛРС, зберігають високу (97-100%) чутливість до меропенему, піперациліну/тазобактаму і цефоперазону/сульбактаму. Майже третина (30,8%) штамів Proteus spp. продукували БЛРС, що обмежує емпіричне використання незахищених цефало­споринів 3-го покоління (цефтазидиму).

Pseudomonas aeruginosa мають природну стійкість до багатьох антибіотиків. Крім того, ситуація із поширенням антибіотикорезистентності серед P. aeruginosa в Україні гірша, ніж у суміжних країнах ЄС, при цьому гірша по відношенню до всіх протестованих антибіотиків у рази. Єдиний антибіотик, до якого в Україні у P. aeruginosa зберігається висока (93,3%) чутливість, – це колістин. Для емпіричного лікування інфекцій, викликаних P. aeruginosa, слід використовувати комбіновану АБТ.

Acinetobacter spp. Як і синьогнійні палички, Acinetobacter spp. (передусім такі, що входять до комплексу A. baumannii) мають природну стійкість до багатьох антибіотиків. Дуже висока чутливість у Acinetobacter spp. в Україні зберігається тільки до колістину. До жодного іншого антибіотика рівень чутливості не досягає 40%. У сусідніх країнах ЄС ситуація подібна. Для емпіричного лікування інфекцій, викликаних бактеріями комплексу A. baumannii, слід використовувати комбіновану АБТ.