Завантаження...

Доставка ліків кур'єром та службою доставки «Нова Пошта». Приймання замовлень за телефоном 0-800-307-407

Застуда

Хвороби вуха, горла, носа

 
  • Бактеріофаги застосовують для лікування гнійно-запальних захворювань вуха (отити), горла (ангіни, хронічні тонзиліти), носа (синусити).
  • Бактеріофаги використовують місцево (промивання, полоскання, закапування) та внутрішньо перорально.
  • Бактеріофаги використовують при множинній стійкості бактерій-збудників до антибіотиків.
  • Бактеріофаги використовують при лікуванні пацієнтів із непереносимістю антибіотиків або за наявності протипоказань до їх застосування.
  • Бактеріофаги можуть бути використані в комбінації з іншими антимікробними засобами.
  • Бактеріофаги використовують для профілактики бактеріальних ускладнень вірусних інфекцій в групах ризику: у дітей, літніх людей, пацієнтів із алергічними захворюваннями, ослабленим імунітетом, хронічними захворюваннями.

 

Гнійно-запальні захворювання вуха, горла й носа зазвичай розвиваються як ускладнення після перенесеної гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ). Захворювання вуха, горла, носа часто спричиняє умовно-патогенна флора — стафілококи, стрептококи, синьогнійна паличка та ін. Ці бактерії живуть на слизових оболонках дихальних шляхів практичнов кожного і викликають захворювання тільки при ослабленні імунної системи (зокрема при ГРВІ). Представники умовно-патогенної флори людини часто демонструють множинну стійкість до антибіотиків. Використання бактеріофагів у лікуванні гнійно-запальних захворювань вуха, горла й носа дозволяє не тільки усунути інфекцію, але й стимулювати власні імунні реакції організму.

 

Синусити – гайморит, фронтит, етмоїдит

 

Якщо нежить зберігається понад 10 днів, спостерігаються жовто-зелені виділення з носа, головний біль, світлобоязнь та сльозотеча, є підстави запідозрити гострий гнійний синусит — бактеріальне ураження придаткових пазух носа. При синуситах через запалення набряклої слизової вузькі отвори, що з'єднують порожнину та придаткові пазухи носа, практично повністю перекриваються. Виділення з пазух перестають відходити, порушуються вентиляція та дренаж пазух, в результаті чого створюються сприятливі умови для розмноження бактерій і посилення запального процесу. Повітря разом із гноєм або іншими виділеннями тисне на стінки синуса й викликає біль, а бактеріальні токсини та продукти розпаду тканин, всмоктуючись через слизові пазух у кров, призводять до загальної інтоксикації організму.

 

Без адекватного лікування ці захворювання можуть переходити в хронічну форму, викликати ускладнення з боку внутрішніх органів. Хворі на хронічний синусит частіше страждають на бронхіти та пневмонії.

 

Лікування гнійних синуситів включає усунення набряку слизової оболонки носової порожнини і евакуацію слизу з пазух, а також антибактеріальну терапію. Для усунення інфекції доцільно застосування препаратів, що містять бактеріофаги, які лізують найпоширеніших збудників гнійних синуситів, зокрема, препарату Піофаг®. Фагопрепарати високоспецифічні — вони знищують патогенні бактерії, не зачіпаючи корисну мікрофлору ротової порожнини і кишечника. Завдяки високій безпеці, Піофаг® дозволений до використання у дітей (див. Інструкцію). Крім того, бактеріофаги стимулюють фактори специфічного і неспецифічного імунітету, що вкрай важливо при лікуванні хронічних запальних захворювань у ослаблених пацієнтів.

 

Препарат Піофаг® при синуситах застосовують місцево, а також внутрішньо перорально.

 

Для місцевого застосування використовують ватні турунди, змочені в розчині бактеріофага (нерозбавлений препарат). Турунди вводять в носові ходи після промивання пазух і залишають на 1 годину. Турунди змінюють протягом дня до 3 разів. Для промивання носа препарат розводять в кип'яченій воді кімнатної температури в співвідношенні 1:3, тобто 10 мл препарату на 30 мл води. Внутрішньо препарат приймають вікову дозу 3 рази на день за 1 годину до прийому їжі протягом 7-20 днів.

 

Вікові дозування препарату дивіться в Інструкції для медичного застосування лікарського засобу Піофаг®.

 

Отити

 

Біль у вусі, порушення слуху, підвищення температури можуть свідчити про початок отиту. Вірусний отит без лікування переходить в гнійну форму. Найбільш поширена форма отиту — запалення середнього вуха. Бактерії потрапляють у вушну порожнину з носоглотки при нежиті, фарингіті; можуть заноситися в слухову трубу з потоком крові й лімфи; в дитячому віці запалення і розростання аденоїдів може призвести до перекриття отвору середнього вуха і порушення його природної вентиляції. При бактеріальному отиті гній накопичується в порожнині середнього вуха та розпирає барабанну перетинку. Біль наростає і починає віддавати в область скроні. Гній може проривати барабанну перетинку і витікати назовні. Якщо гній не має виходу, інфекція може поширюватися на сусідні тканини (внутрішнє вухо, оболонки головного мозку, трійчастий нерв), приводити до глухуватості.

 

Лікування гнійного отиту включає зменшення набряку слизової оболонки і відновлення нормального сполучення між носовою порожниною та середнім вухом. Протизапальні й знеболюючі засоби застосовують як місцево у вигляді крапель, так і системно. Основою лікування гнійного отиту є антибактеріальна терапія. Ефективним та безпечним варіантом останньої є фаготерапія — лікування бактеріофагами, які лізують найбільш поширених збудників гнійних отитів, зокрема, препаратом Піофаг®. Фагопрепарати, знищуючи хвороботворні бактерії, не впливають на корисну мікрофлору. Піофаг® дозволений до використання у дітей (див. Інструкцію). Бактеріофаги стимулюють імунну систему, що особливо важливо при лікуванні хронічних запальних захворювань.

 

Препарат Піофаг® при отитах застосовують місцево, а також внутрішньо перорально.

 

Для місцевого застосування використовують ватні турунди, змочені в розчині бактеріофага (нерозбавлений препарат). Турунди вводять в слуховий прохід і залишають на 1 годину. Турунди змінюють протягом дня до 3 разів. Внутрішньо препарат приймають вікову дозу 3 рази на день за 1 годину до прийому їжі протягом 7-20 днів.

 

Вікові дозування препарату дивіться в Інструкції для медичного застосування лікарського засобу Піофаг®.

 

Ангіна (гострий тонзиліт)

 

Сильний біль в горлі з раптовим підвищенням температури тіла до 38-39°С, головним болем, слабкістю, поява жовтих гнійників або сіро-білого нальоту на мигдалинах — так зазвичай починається ангіна (гострий тонзиліт). Найчастіше причиною ангіни є стрептококова інфекція. З різних причин (неправильне лікування, ослаблений імунітет) гострий тонзиліт може переходити в хронічну форму, коли запалення в горлі спостерігається постійно та періодично загострюється. Крім того, бактерії, що заселили мигдалини, виділяють токсичні продукти, які можуть поступово призвести до розвитку ревматизму, міокардиту, артритів, гломерулонефриту та ін.

 

Лікування ангіни включає постільний режим, рясне пиття, антибактеріальну терапію — як місцеву (мигдалини, глотка), так і системну. В комплекс лікування ангіни доцільно включати препарати бактеріофагів, які лізують стрептококівта інших збудників захворювання, зокрема, препарат Піофаг®. Фагопрепарати діють тільки на хвороботворні бактерії, не впливають на нормальну мікрофлору і не викликають дисбактеріоз. Крім того, бактеріофаги стимулюють імунну систему. Піофаг® дозволений до використання у дітей (див. Інструкцію).

 

Препарат Піофаг® при тонзилітах застосовують місцево, а також внутрішньо перорально.

 

Препарат використовують для полоскання горла 3-4 рази на день у дозі 10-20 мл, а також для прицільного промивання мигдалин. Внутрішньо препарат приймають вікову дозу 3 рази на день за 1 годину до прийому їжі протягом 7-20 днів.

 

  • Вікові дозування препарату дивіться в Інструкції для медичного застосування лікарського засобу Піофаг®.
  • Повна інформація про препарат міститься в Інструкції для медичного застосування.
  • Перед прийомом ознайомтесь з Інструкцією для медичного застосування лікарського засобу Піофаг®

 

Завантажити Інструкцію для медичного застосування лікарського засобу Піофаг®

 

Р.П. №UA/15974/01/01. Затверджено Наказом МОЗ України № 43 від 11.01.2022р.

 

Інформація про препарат надана виключно для ознайомлення та не повинна бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози і способи його застосування.